Про стягнення грошових коштів/ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД м. КИЄВА Печать
Автор: Administrator   
06.05.2014 18:24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23750/13 04.03.14

За позовом Приватного підприємства "Джепартс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совант"
про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.


СУТЬ СПОРУ:

06 грудня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Джепартс" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Совант" (відповідач) заборгованості за видатковими накладними №№: РН-0000049 від 06 березня 2012р., РН-0000409 від 31 жовтня 2012р., РН-0000423 від 07 листопада 2012р., РН-0000424 від 08 листопада 2012р., РН- 0000434 від 19 листопада 2012р., РН-0000435 від 19 листопада 2012р., РН-0000463 від 11 грудня 2012р. та РН-0000464 від 11 грудня 2012р. в сумі 17 123,51 грн. з них основного боргу - 16 706,51 грн. (шістнадцять тисяч сімсот шість гривень 51 копійка) та 3% річних - 417,00 грн. (чотириста сімнадцять гривень).

Окрім того, позивач в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу в розмірі 1 260,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем на підставі видаткових накладних №№: РН-0000049 від 06 березня 2012р., РН-0000409 від 31 жовтня 2012р., РН-0000423 від 07 листопада 2012р., РН-0000424 від 08 листопада 2012р., РН-0000434 від 19 листопада 2012р., РН-0000435 від 19 листопада 2012р., РН-0000463 від 11 грудня 2012р. та РН-0000464 від 11 грудня 2012р. товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 14.01.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 28.01.2014р.

Розпорядженням від 28.01.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/23750/13 за позовом Приватного підприємства "Джепартс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совант" про стягнення грошових коштів, для розгляду судді Пригуновій А.Б., у зв'язку із перебуванням судді Коткова О.В на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 року справу № 910/23750/13 прийнято до провадження судді Пригунової А.Б., розгляд справи призначено на 04.03.2014 року о 10:45.

Розпорядженням від 31.01.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/23750/13 за позовом Приватного підприємства "Джепартс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Совант" про стягнення грошових коштів, для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014 року прийняти справу № 910/23750/13 до провадження, судом ухвалено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні призначеному на 04.03.14 року о 10:45.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -


ВСТАНОВИВ:

В період з березня по грудень 2012 року позивач (надалі - Продавець або Постачальник) передав, а відповідач (далі по тексту - Покупець або Отримувач) прийняв від Постачальника товар, за який, як зазначає позивач, Покупець в повному обсязі не розрахувався внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 16 706,51 грн., що становить різницю між сумою вартості товару за накладними №№: РН-0000049 від 06 березня 2012р., РН-0000409 від 31 жовтня 2012р., РН-0000423 від 07 листопада 2012р., РН-0000424 від 08 листопада 2012р., РН-0000434 від 19 листопада 2012р., РН-0000435 від 19 листопада 2012р., РН-0000463 від 11 грудня 2012р. та РН-0000464 від 11 грудня 2012р. /21 496,53 грн./ та частковою оплатою товару /4 790,02 грн./.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім грошового зобов'язання щодо оплати товару по вказаним накладним.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як свідчать матеріали справи, в період з березня по грудень 2012 року Продавець передав, а Покупець прийняв від Постачальника товар на загальну суму 21 496,53 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками позивача і відповідача видатковими накладними №№: РН-0000049 від 06 березня 2012р., РН-0000409 від 31 жовтня 2012р., РН-0000423 від 07 листопада 2012р., РН-0000424 від 08 листопада 2012р., РН-0000434 від 19 листопада 2012р., РН-0000435 від 19 листопада 2012р., РН-0000463 від 11 грудня 2012р. та РН-0000464 від 11 грудня 2012р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи). Зі змісту вказаних накладних випливає, що підставою для оплати товару є рахунки-фактури: № СФ-000054 від 03.03.2012р. на суму 5 023,80 грн.; № СФ-0000492 від 30.10.2012р. на суму 9 432,48 грн.; № СФ-0000496 від 31.10.2012р. - 560,06 гривень, № СФ-0000509 від 07.11.2012р - 1 200,02 гривень, № СФ-0000521 від 19.11.2012р. - 2 200,01 гривень, № СФ-0000527 від 19.11.2012р. - 384,00 гривень, № СФ-0000545 від 11.12.2012р. - 2 400,00 гривень, № СФ-0000548 від 11.12.2012р. - 296,16 гривень, що свідчить про обставини обізнаності Покупця про визначення підстави для здійснення оплати товару та, відповідно, про їх виставлення Продавцем.

З матеріалів справи слідує, що в червні 2012 року Покупець перерахував на користь Продавця 4 790,02 грн. за товар, що підтверджується банківською випискою (копія міститься в матеріалах справи).

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що позивач, внаслідок неоплати Покупцем вартості отриманого по видатковим накладним товару, 18.10.2013р. звернувся до відповідача з претензією № 28 від 08.10.2013р. в якій вказав про сплату боргу в сумі 16 706,51 грн. (копія в справі). Факт надсилання позивачем 18.10.2013р. вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком про відправку № 2782 (копія повідомлення в справі). Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Покупець не здійснив в повному обсязі оплату вартості отриманого по видатковим накладним №№: РН-0000049 від 06 березня 2012р., РН-0000409 від 31 жовтня 2012р., РН-0000423 від 07 листопада 2012р., РН-0000424 від 08 листопада 2012р., РН-0000434 від 19 листопада 2012р., РН-0000435 від 19 листопада 2012р., РН-0000463 від 11 грудня 2012р. та РН-0000464 від 11 грудня 2012р. товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.12.2013р., від 14.01.2014р. та від 28.01.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал суду контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по видатковим накладним №№: РН-0000049 від 06 березня 2012р., РН-0000409 від 31 жовтня 2012р., РН-0000423 від 07 листопада 2012р., РН-0000424 від 08 листопада 2012р., РН-0000434 від 19 листопада 2012р., РН-0000435 від 19 листопада 2012р., РН-0000463 від 11 грудня 2012р. та РН-0000464 від 11 грудня 2012р. у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на березень 2014 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості в розмірі - 16 706,51 грн. з розрахунку: 21 496,53 грн. /вартість товару/ - 4 790,02 грн. /частково оплачений товар/.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З правових конструкцій ч. 2 ст. 530 та ст. 625 кодексу випливає, що строк (термін) виконання боржником взятого на себе обов'язку може бути не встановлений сторонами або ж визначений моментом пред'явлення вимоги, у зв'язку з чим законодавець встановив, що у таких випадках, кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку у будь-який час. При цьому ж, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин пред'явлення Продавцем Покупцю вимоги 18.10.2013р., за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару по накладним, стягненню з відповідача на користь позивача, на підставі ч. 2 ст. 530 та ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягає 42,57 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів16706.5126.10.2013 - 25.11.2013313 %42.57Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 16 749,08 грн. з них основного боргу - 16 706,51 грн. (шістнадцять тисяч сімсот шість гривень 51 копійка) та 3% річних - 42,57 грн. (сорок дві гривні 57 копійок).

Щодо розподілу господарських витрат по справі № 910/23750/13.

Судом встановлено, що 25 листопада 2013 року між позивачем (Замовник) та адвокатом Синицький Віктором Анатолійовичем (Виконавець або Адвокат) було укладено договір про надання юридичних послуг № 2/11 (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання юридичних послуг, з питань, пов'язаних з консультацією та складання позовної заяви до TOB «СОВАНТ» а саме:

консультації щодо неналежним виконанням зобов'язань TOB «СОВАНТ»;

консультації щодо відшкодуванням збитків за не виконання зобов'язань TOB «СОВАНТ»;

досудове врегулювання спору між TOB «СОВАНТ» та Замовником;

складання позовної заяви для подачі до Господарського Суду.

На виконання зобов'язань по оплаті послуг за вказаним Договором Замовник перерахував на користь Адвоката грошові кошти в розмірі 1 260,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1 від 27.01.2014р. (належним чином засвідчена копія ордеру в матеріалах справи).

Дослідивши викладені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі - 1 260,00 грн. суд дійшов висновку, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

У відповідності з п. 6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, самостійним вибором позивача конкретного адвоката, який надаватиме йому юридичні послуги та представлятиме його інтереси в суді, зважаючи на тривалість розгляду і складність справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат за послуги адвоката в сумі 1 260,00 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Зважаючи на викладене, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 682,82 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -


В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Совант" (ідентифікаційний код 36185913, адреса: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 22 А, р/р 26003801328548 в AT «ОТП БАНК», МФО 300528), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємства "Джепартс" (ідентифікаційний код 36706261, адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 15-А, кв. 116, р/р 26008207353 в AT «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Київ, МФО 380805), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 16 706,51 грн. (шістнадцять тисяч сімсот шість гривень 51 копійка), 3% річних - 42,57 грн. (сорок дві гривні 57 копійок) та судові витрати - 1 682,82 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні 82 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/23750/13.


Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.03.2014р.


Суддя О.В. Котков

Обновлено 06.12.2014 10:49